Вистава “островський любов” (театру “буф”)

З корабля на бал – це про мене) Не встигла повернутися в місто, як наступного ж дня потрапила в театр. Випадково, не планувала. Відкрила сезон прем’єрним Островським в “Буффе”.

авторське

Чесно? Це той випадок, коли нічого сказати. Пройшов і Слава Богу і тут же вилетіло з голови. Мені вистава видався напрочуд нудним, нудним і затягнутим, хоча триває всього 2 год 20 хв. Я дивилася на годинник кожні 10 хвилин.

Спектакль поставлений за п’єсою Островського “Пізня любов”. Сюжет цікавий, історія класна, але як же марудно і награно це все виглядає в акторів.

Єдиний, за ким було цікаво спостерігати, – це Андрій Подберезький в ролі Миколи Шаблова: у нього було і розвиток героя, і вогник в очах. Всіх інших, вибачте, відчуття, ніби на аркані витягли на сцену, навіть прекрасного Мурада Султаниязова! Дівчата – невиразні: закохана Людмила – забита сіра миша, яку кидає в дві крайності: або беземоційність, або істерики. Фатальна красуня Варвара ніякого емоційного відгуку не викликала ні своєї роковостью, ні своєю харизмою, ні своєї сволочностью. Взагалі мимо. З чоловіками приблизно та ж ситуація. І це сумно, адже в акторському складі заявлені і справжні зірки “Буфа”.

З музичного супроводу – романси, органічно вписуються в канву оповіді. Хто любить романси – тому буде насолода для вух.

Загалом, наскільки невиразний спектакль, настільки ж невиразний відгук, бо сказати нічого, нічого всередині не торкнувся.

І наостанок – крик душі. Не розумію останньої модної тенденції – загравання з залом. З трьох останніх постановок (“Казанова”, “Я ненавиджу Гамлета”, “Островський Любов”) у всіх трьох артистів змушують клянчити оплески. Як же шкода і убого це виглядає. Навіщо, навіщо це робити? У мене особисто моментально виникає відторгнення і плескати, як циркова мавпочка, не тягне зовсім. Сподіваюся, скоро ця безглузда мода пройде.