Метод «мозкового штурму»

Метод мозкового штурму (мозковий штурм, мозкова атака, англ. brainstorming) – метод розв’язання задач, у якому учасники обговорення генерують максимальну кількість ідей рішень завдання, в тому числі самі фантастичні і безглузді. Потім з отриманих варіантів вибираються кращі рішення, які можуть бути використані на практиці.

Основоположником методу брейнстормінгу є Алекс Осборн. Він був співвласником рекламного агентства BBDO і намагався підвищити рівень креативності співробітників. У 1940-х Осборн представив метод, за допомогою якого можна розширити межі звичного мислення і створити оригінальну ідею.

Осборн сформулював головні правила мозкового штурму:

1. Не можна засуджувати і критикувати чужі ідеї.
2. Учасників треба налаштувати на те, щоб вони пропонували самі неймовірні рішення, які можуть прийти їм на розум.
3. Важливо обговорити максимально можлива кількість ідей, в надії, що кількість перейде в якість.
4. Учасники повинні доповнювати, інтегрувати і розвивати ідеї, які вже були озвучені іншими.

Правильний брейнстормінг включає 3 етапи:

Попередній етап – Постановка проблеми. На цьому етапі чітко формулюється завдання, відбираються учасники штурму, визначається ведучий і розподіляються інші ролі учасників залежно від завдання і обраного способу проведення штурму.

Основний етап – Генерація ідей. На цьому етапі генеруються варіанти розв’язання задачі. Для максимальної ефективності, в процесі генерації важливо дотримуватися кількох правил:

– головне – кількість ідей: не робіть ніяких обмежень;

– повна заборона на критику і будь-яку оцінку ідей, включаючи позитивну, так як оцінка відволікає від основного завдання і збиває ритм роботи та творчий настрій;

– незвичайні і навіть абсурдні ідеї вітаються;

– комбінуйте і покращуйте будь-які ідеї.

Експертна етап – Групування, відбір і оцінка ідей. На цьому етапі хаотичні ідеї класифікуються, аналізуються й оцінюються. Цей етап дозволяє виділити найбільш цінні ідеї і дати остаточний результат мозкового штурму. Якість експертного етапу безпосередньо залежить від строгості і одноманітності критеріїв відбору ідей в учасників. Часто цей етап пропускається, і учасники просто вибирають, що їм сподобався варіант.

Основний плюс брейнстормінгу у форматі живого спілкування полягає в тому, що мотивує всіх членів команди активніше брати участь у роботі, згуртовує колектив і сприяє розвитку творчого мислення.

Недолік методу полягає в тому, що пошук ідей має випадковий і спонтанний характер, а комплексний аналіз всієї інформації не передбачається – а значить, немає гарантій, що на виході буде обрана дійсно найкраща ідея. З досвіду, тільки невелика частина ідей, озвучених у процесі мозкового штурму, виявляється дійсно ефективною.