Чому жінки частіше подають на розлучення? Думка психолога

Ініціатором розлучення в 70-80 відсотках випадків стає жінка. Дані підтверджуються соціальними опитуваннями, в яких самі представниці ніжного підлоги повідомляють про своє рішення. На їх думку в ситуації, що склалася, винен чоловік, але заяву на розірвання шлюбу чоловіки подають в п’ять разів рідше.

Психологи різкий сплеск розлучень пояснюють зниженням громадського тиску на жінок. Раніше залишитися без чоловіка за власною ініціативою вважалося ганебним. Це пляма в біографії могло не тільки викликати гнів оточуючих, але і сильно ускладнити ситуацію з роботою. Нагородити співробітницю або заохотити за трудові успіхи даму, яка у власній родині не розібралася, було немислимо.

Одночасно з цим дефіцит чоловіків змушував триматися за те, що є. Нерідко у відносинах давно нічого не функціонувало, люди жили як сусіди на загальній кухні або зовсім знайшли собі інших партнерів, але офіційно ніхто про це не знав. Співробітники Рагсу продовжували фіксувати шлюби, але майже нічого не чули про розлучення. У наші дні все зовсім не так, і цьому є ряд пояснень.

Для чоловіка розлучення це завжди провал

У сучасному світі розлучення для жінки є позбавленням від проблем, для чоловіка навпаки. Розірвання шлюбу майже завжди відбувається в ситуації, коли чоловік не приносить ніякої користі чи шкоди від нього значно перевищує цю користь. Не заробляє, не допомагає по будинку, не займається вихованням дитини, або є тираном, алкоголіком, бешкетником.

Судова практика склалася таким чином, що дитина гарантовано залишається з матір’ю. Потрібні дуже вагомі підстави для зворотного результату і як правило, якщо вона не позбавлена батьківських прав, у батька немає шансів відсудити сина чи дочку. Страх втратити дитину немає, навіть якщо дівчина не працює, випиває, але не стоїть на обліку, огидно виконує свої материнські обов’язки, але цього немає надійних доказів.

Багато чоловіків не вирішуються розлучатися, тому що дистанція з дитиною 100% збільшиться. Жінка може вільно дозволяти з ним бачитися, а може перешкоджати цьому. Найімовірніше вступить у нові відносини і у дітей з’явиться новий тато з якими вони будуть жити. Як будуть складатися відносини незрозуміло.

Жінка, наважуючись на припинення офіційних відносин, не ризикує фінансово. Найчастіше чоловік заробляв небагато, та й решту доводилося витрачати на нього, можливо частина доходів пропивав або програвав. Адже у розводу є якась причина. В цьому випадку набагато зручніше отримувати аліменти. Максимум що може трапитися – ухилення колишнього чоловіка від виплат. Але частково це компенсується соціальними пільгами.

Якщо чоловік добре заробляв і відхід від нього базувався на абьюзе, наприклад, то аліменти швидше за все будуть, а от подальшого насильства немає. Жінка знову у виграші, хоча дане слово все-таки варто взяти в лапки. Я маю на увазі, що вона ізолювалася від шкоди і зберегла частинку користі.

Для чоловіка розлучення завжди обертається проблемами. Платить аліменти, але не живе з дитиною, не бачить його щодня. Не може знати на що витрачаються його гроші, на гарне харчування для сина або на дороге білизну для колишньої дружини.

Якщо аліменти не платить, то стикається з купою неприємностей. То права заберуть за борги, то на примусові роботи відправлять, то з країни не випустять. Нормальний батько тяжко переживає дистанціювання від дітей та їх проживання з чужим мужиком. Ненормальному вигідніше було на дивані лежати, а через розлучення борги з’явилися, в суди тягають, обмежують свободу.

Ми не розмірковуємо на тему заслужено це чи ні, ми констатуємо факт. Розлучення Для жінки не обертається проблемами, на відміну від чоловіків. Їм легше дається це рішення, саме тому ми спостерігаємо такий перекіс. Ініціаторами розірвання шлюбу в абсолютній більшості випадків є представниці ніжного підлоги.

Розлучення більше не знижує статус жінки в суспільстві

Повернемося до теми прийняття розлучених жінок суспільством. Незважаючи на те, що багато фанатів минулого стверджують, ніби були ідеальні часи, де всі мали все і були щасливі, ми знаємо зовсім іншу інформацію. Психологія в 30-е роки була визнана лженаукою і потрапила під заборону. Ніхто не розповів людям про наявність та правила міжособистісної комунікації.

Військові роки внесли свій внесок, а потім дефіцит чоловіків добив цю систему. У наступні періоди ставлення до шлюбу було досить однобоким, а роль жінки в сім’ї зводилася на п’єдестал. Вимоги до представників сильної статі різко впали, іноді досягаючи рівня “аби було”. І ці жінки вселяли своїм дочкам переконання про те, що за чоловік потрібно триматися двома руками.

Розлучення з ініціативи дівчини сприймався як її особистий ганьба. Залишишся самотнім, нікому не потрібної, без допомоги,захисту і ласки. Злі язики визначали таких вниз соціальної драбини, нібито по руках піде,буде змінювати псів, гуляща.

Хтось жалів. Не хотів вірити, що вона знайде чоловіка для плотських утіх, а значить залишиться сумною і незадоволеною, буде страждати від туги й дефіциту любові. Сяде на кухні ввечері і буде плакати, поки всі нормальні жінки чоловікам супи готують, їздять на дачу, сваряться, миряться. Живуть повноцінним життям. А розлучена це що, похмура баба, ніякої радості в житті, одні негаразди і труднощі.

В такій обстановці не те що самої подати на розлучення, то чоловікові не дозволяли. Б’є, п’є, ходить наліво, але лише б додому повертався. Люди засміють. Скажуть погана господиня або в ліжку колода, а може немає в ній нічого жіночного, раз чоловік з родини втік. Явно бракована, ну що це за жінка, яка сім’ю не зберегла? Такий нічого в руки давати не можна, зламає!

Сьогодні все більше говорять про і відносинах. Нетерпимість до насильства зростає і образ разведенки сильно змінився. Тепер це не сумна, незадоволена жінка, якій або в петлю, або в розпусниці. Тепер це смілива, впевнена в собі дівчина, яка не дозволяє порушень своїх особистих кордонів, здатна подбати про себе і дитину самостійно. У реальності це далеко від істини, але ми говоримо про образ.

Гендерні ролі

Коли у відносинах все зламалося і невдоволення досягло межі, замислюються про розлучення обоє. Але у чоловіків тут безліч стоп кранів, у жінок, як ми з’ясували, їх значно менше. Комусь просто лінь займатися цими паперовими справами, подавати якісь заяви, кудись ходити. Простіше жити як сусіди чи не розмовляти місяцями, лише б не руйнувати стабільність.

Хтось розуміє, що втратить зв’язок з дитиною, ризикує перетворитися на доброго дядька на вихідних і джерелом іграшок, в виховний процес толком не залізеш. Ненавидять дружину і бачити її не можуть, але розрив з дітьми переживають важко.

Іншим плювати і на дружину і дитину, але ці аліменти не дають спокою. Так живу собі потихеньку, якісь гроші приношу, скільки там кому дістається поняття не маю, але начебто всі ситі, щось одягають на тіло і взувають на ноги, в холодильнику зрідка з’являється їжа, а вночі ні-ні перепаде щось приємне.

Розлучення справа марна, потрібно шукати нову жінку, знайомитися з кимось, а крім усього іншого віддавати частину зарплати не отримуючи ніяких благ натомість. Не приведи Господь ще судові пристави почнуть дзвонити. Не хотілося б.

Останнім бар’єром стає комфорт, до якого чоловіки звикають за роки подружнього життя. Жінка завжди готувала, прибирала і прала, про ми всі добре знаємо. У здорових відносинах гендерні ролі стерті, побут лежить на плечах обох подружжя, але там і розлучень не багато. Зовсім інші люди.

Розлучення обернеться переходом на всухом’ятку, а квартира запросто заросте брудом. Комфорт це останній рубіж, який позбавляє чоловіків бажання розривати шлюб. Знову ж таки зручніше жити як сусіди, можна і не розмовляти, але чашку супу завжди наллю. Дружина хоч і некудишня дама, але не нелюд, голодувати не залишить.

У представниць ніжної статі проблеми після розлучення безумовно з’являються. Але вони очевидно не порівнянні з чоловічими. Тому подати таке неприємне заява їм куди простіше і роблять вони це набагато частіше. Якщо вірити різним джерелам, приблизно в 5-6 разів. Такі справи.