Щоб зрозуміти, що ж все таки представляє собою методика чітінг, розглянемо її на банальному прикладі. Класична вправа – згинання рук з штангою стоячи. При початковій стадії руху, штанга знаходиться в опущених руках, долоні на грифі дивляться вперед. Від вихідного положення штанга піднімається до рівня плечей по дузі.

Якби не сила тяжіння, то можливо, що методика чітінг тут і не знадобилася. Справа все в тому, що в початковій стадії руху, з нижнього положення до точки, при якій гриф штанги знаходиться під зразковим кутом у 90 градусів відносно тулуба, долається досить легко. І в тому положенні, коли штанга знаходиться на рівні підборіддя – в принципі теж. Але, коли спортсмен доходить до мертвої точки, він робить максимально велике зусилля, щоб подолати цю вагу, і при 8-10 повтореннях ми думаємо, що повністю завантажили свої м’язи в силу нашої втоми, але чітінг б нам дозволив ще качати і качати наші м’язи . Особливо це стосується нижньої і верхньої фази руху.

Як же все-таки змусити працювати м’язи в цій фазі? Відносно нижнього ділянки, тут на допомогу до нас прийдуть часткові повторення. Але у верхній фазі, все набагато складніше. Але вихід є: надайте штанзі прискорення за рахунок підключення до роботи спини і ніг, за рахунок таких рухів ви зможете подолати мертву точку ще в декількох повтореннях, тим самим, збагативши ваші м’язи більшим навантаженням. У цьому і є весь чітінг, тобто обман м’язів.

Всі ми знаємо, що чим більше ми піднімаємо “ваги”, тим більше стають наші м’язи. А тому, тут як ніде вам на допомогу прийде чітінг, які дасть можливість різко збільшити робочі ваги, тим самим підсиливши тренувальний стрес.

Тільки чітінгуючи, ми робимо крок за обрій, тільки чітінгуючи, ми здатні обдурити природу. Часто-густо в журналах можна знайти рекомендації для початківців бодібілдерів, в яких повторюється як молитва, що виконувати вправу потрібно технічно точно, не знімаючи навантаження з працюючих м’язів за рахунок підключення до них інших.

Всі погодяться, що чітінг це клас, але у всьому необхідно знати міру. Майже в кожному спортзалі ви знайдете горе-атлетів, які в гонитві за великими тріцепсами роблять з бодібілдингу, і зокрема з цього прийому – пародію. Запам’ятайте, що чітінг застосовується для того, щоб збільшити навантаження на м’язи, а не навпаки. Намагайтеся виконувати вправи в повній мірі, задіюючи всі частини тіла, а особливо задіюйте неактивні ділянки тіла. Як відомо, опускаючи вагу, наші м’язи здатні розвивати куди більше зусилля, ніж при підйомі ваги, а це означає, що негативні повторення ми в змозі робити з вагою, з якою не можемо підняти в чистій манері. І ось тут як раз на допомогу нам метод чітінга.

Пробуйте, вчіться і качайте м’язи. Успіхів!

Аргінін - це одна з найпоширеніших добавок у спортивному харчуванні. Їй присвячено безліч літератури, ми ж освітлимо тільки основні ефекти аргініну. У дослідженнях було визначено, що аргінін здатний підсилювати м’язовий ріст і прискорювати відновлення.

Аргінін є джерелом ендогенного оксиду азоту, який покращує живлення мускулатури за рахунок розширення кровоносних судин у м’язах. Внаслідок чого прискорюється транспорт поживних речовин і кисню.

Було доведено, що аргінін збільшує продукування гормону росту людини – найважливішого анаболічного гормону, який прискорює м’язовий ріст і додає рельєфність. Крім того, аргінін підвищує секрецію інсуліну – ще одного анаболічного гормону

Аргінін знижує артеріальний тиск, що дає йому ще одну важливу перевагу. У бодібілдингу артеріальна гіпертензія є поширеною проблемою, тому аргінін буде корисний тим атлетам, які схильні до підвищеного артеріального тиску.

Глютамін присутній в організмі у великих кількостях. Особливого значення глютамін має для м’язів, оскільки вони майже на 60% складаються  з нього. Глютамін є умовно незамінною амінокислотою для людини, це означає що організм може його синтезувати, але в недостатніх для повного задоволення потреб кількостях.

Вчені визначили, що при виконанні силових вправ глютамін витрачається в підвищених кількостях на продукцію енергії, що викликає необхідність прийому додаткових добавок з глютаміну.

Ця амінокислота ефективно пригнічує катаболічні реакції, запускає синтез білка і підтримує імунну функцію організму людини.

Глютамін може використовуватися як джерело енергії при виконанні вправ.

Внаслідок тривалої відсутності надходження глютаміну в організм, може швидко розвинутися перетренованість і зупинка зростання спортивних показників.

Можливо є ще якісь причини такого стану? Ваші пропозиції чекаю в коментарях)

Багатьом людям набрати масу важче, ніж політикам установити мир на Близькому Сході. Хоча ми часто чуємо про значні, іноді неймовірні, успіхи у наборі маси, які не зрівняти з мирними ініціативами в цій частині світу (де слова «підірвати» або «бомбити» мають зовсім інше значення, ніж у бодібілдингу).

Візміть Кейсі Ваятора (Casey Viator) і Колорадський експеримент, проведений в 1973 році. Під строгим спостереженням винахідника тренажерів «Наутілус» Артура Джоунза (говорять, що іноді він тримав у руках револьвер під час тренувань Кейсі) Ваятор набрав 27 кг м’язів за чотири тижні. Такого результату він досяг всього за 12 високоінтенсивних тренувань, кожне з яких тривало близько півгодини. Тому IRONMAN взяв таку методику тренінгу за основу при складанні 10- тижневої програми нарощування маси.

Однак, необхідно пам’ятати, що Ваятор відновлював свою масу після перерви в тренуваннях. Не можна недооцінити й надихаючу роль Артура Джоунза, уже не говорячи про видатну генетику Кейсі. Він був справжнім мезоморфом і виграв Mr. America в 19 років. Але все-таки це видатний результат, якщо врахувати, що багатьом потрібно 40 тренувань для набору 500 грамів маси.

Я не помилився, саме 40 найтяжчих тренувань заради 500 грамів м’язів. Це разюче неефективно. Якщо такий результат – норма, хіба дивно, що стільки людей кидають бодібілдинг?

Якщо ви зіштовхнулися зі схожою проблемою, не зневіряйтеся. Далі ми викладемо трохи критично важливих речей, які допоможуть вам досягти максимальної стимуляції гіпертрофії на кожнім тренуванні.

Зниження інерції збільшує ріст

Щораз, коли ви підкидаєте, підштовхуєте або відбиваєте вагу, ви знижуєте необхідне для росту навантаження на м’язи. Электроміографічні дослідження показують, що швидкий жим штанги веде до зниження напруги в дельтоідах у певній (відразу ж після відбиву) частині амплітуди руху. Наприклад, якщо витиснути 30-кілограмову штангу різко, з поштовхом, то зусилля в м’язах буде вимірятися в межах від нуля до декількох сотень кілограмів залежно від точки виміру. Уся справа в інерції. Для того, щоб штанга рухалася швидко, ви повинні піднімати набагато більшу вагу. Хоча це саме те, що потрібно в деяких формах силового тренінгу (наприклад, у правильно застосовуваних пліометричних рухах), для росту маси необхідно підтримувати напругу в м’язах протягом усієї траєкторії руху снаряда. Дотримуйтеся темпу дві секунди нагору/дві секунди вниз, навіть якщо вам доведеться голосно рахувати: «Одна тисяча один, одна тисяча два…». У вправах з великою амплітудою, як, наприклад, присідання, період часу може бути й більшим. Такий підхід дозволить краще стимулювати цільові м’язи по всій довжині волокон і забезпечить більший час під навантаженням, хоча присідання стануть набагато довше й болісніше. (Порада: щоб здолати все це, згадайте Артура Джоунза і його пістолет.  )

Вдихніть, потім із зусиллям видихніть

Ви спостерігали це сотні разів: атлети затримують подих під час виконання вправ. Це не дуже добре. Один з можливих неприємних наслідків – це падіння обличчям вниз на підставку для гантелей, після чого напис «20кг» віддрукується у вас на чолі. За правилами побудови маси, працюючи з важкою вагою, ви повинні підтримувати рівну й ефективну роботу всіх систем організму, що дозволяє виробляти АТФ (основне клітинне джерело енергії) і уможливлювати кожне повторення в підході. Тобто, ви не повинні позбавляти організм кисню. Основне правило – вдихайте під час негативної частини амплітуди ( найбільш легкої частини руху), видихайте під час позитивної ( найбільш важкої частини). Під час присідань, наприклад, вдихайте при опусканні, видихайте при підйомі. Ви можете затримати подих на секунду або дві, але тільки при зміні напрямку руху, видихайте ж при проходженні важкої частини повторення. Форсований видих допоможе сфокусувати вашу потужність і дати вам вибух сили. От чому східні єдиноборці кричать «кіа» при ударі, щоб сфокусувати своє «chi», або енергію тіла. Попередження: Не треба кричати «кіа» при кожному повторенні, інакше товариші по залу можуть вас неправильно зрозуміти.

Підвищуючи циркуляцію амінокислот, ви прискорюєте ріст

Більшість бодібілдерів знають, що треба споживати протеїн кожні 2-3 години, щоб підтримувати рівень амінокислот у м’язах. Зовсім не бажано, щоб включався механізм голодування, і організм починав пожирати свої власні волокна в пошуках енергії, хіба що вам захочеться мати статура типу «Ганді на голодуванні протесту». Але чи знаєте ви, що для того, щоб розщепити протеїн зі звичайної їжі на амінокислоти, організму потрібно приблизно 45 хвилин? Тільки потім будівельні амінокислотні блоки почнуть надходити в м’язи. Якщо ви останній раз їли три години назад, то виявитеся на порозі запуску катаболізму. За ці 45 хвилин усі ті важливі грами волокон біцепса, які ви стимулювали на останньому тренуванні рук, можуть бути спалені для одержання енергії. Вихід у тому, щоб випивати невеликі порції протеїнового коктейлю за їжею або ковтати амінокислотні капсули за 15 хвилин до приймання їжі. Це забезпечить негайне наповнення кровотоку анаболічними каталізаторами, незабаром підуть амінокислоти зі звичайної їжі. Найкраще працює суміш казеїн-сироватка, тому що ви одержуєте швидкий ефект від сироватки й повільний – від казеїну, який здатний підтримувати вас у стані позитивного азотистого балансу годинами.

Уникаючи болю, ви втрачаєте ріст

Так, це перефразування знаменитого бодібілдерського кредо «Немає болі, немає росту». Так воно і є, особливо коли справа стосується вибору вправ. Занадто багато віддають перевагу легким тренуванням і ізолюючим вправам. Подивіться на тих, хто тренується в залах, вони виконують екстензії ніг, розведення рук у сторони й згинання рук у тренажерах.

Єдина компаундна вправа в них – це, мабуть, жим лежачи. От чому в багатьох з них великі груди, але погано розвинені ноги, дельти й біцепси. Їхні тренування грунтуються на ізолюючих вправах, в основному, на тренажерах.
Звичайно, компаундні рухи скажено важкі. Але, заподіюючи біль, вони дають більший ріст – може бути, тому, що ви можете працювати з більшими вагами, коли кілька м’язових груп працюють разом. Командна їхня робота дозволяє впоратися з більшим навантаженням і активізувати більше волокон у цільових м’язах. Якщо ви жадаєте об’єму, зробіть компаундні вправи основними в кожному тренуванні.

Розтяжка для росту

Багато експертів говорять про ефективність розтяжки для росту м’язів. Теоретично розтяжка може зробити фасцію навколо м’язових волокон менш твердою, що полегшує їхній ріст. Ви коли-небудь виконували відразу дві програми – тренувальну й розтяжку? Вихід у тому, щоб включити розтягувальні рухи в саме тренування. Це означає, що ви не тільки проробляєте м’яз із прогресуючим опором, але й навантажуєте його в точці максимального подовження. Деякі приклади вправ у розтягнутій позиції – це мертві тяги з випрямленими ногами для біцепсів ніг, розведення для грудних м’язів, присідання для квадріцепсів і пуловери для найширших м’язів спини. Для посилення ефекту тримайте розтягнуте положення в останньому повторенні 8-10 секунд, наприклад, у нижній точці згинань рук на похилій лаві.

Інший плюс вправ у розтягнутій позиції – можливість гіперплазії, тобто росту числа м’язових клітин. Хоча стосовно людини цей феномен ще не був доведений, але дослідження на тваринах, опубліковане в журналі Medicine and Science in Sports and Exercise, показало, що гіперплазія відбувається при сильній розтяжці (25:1333-45; 1993).

Учені також вважають, що розтяжка м’язів збільшує кількість анаболических рецепторів у них і сприяє вивільненню «гарних» простагландинів, які значно підсилюють ріст м’язів. Інакше кажучи, розтяжка може викликати новий біль, і, отже, новий ріст.

Утримуйте м’язове скорочення

Скорочення м’язів при зростаючому опорі – це квінтесенція бодібілдингу. Так чому б не підкреслити пікове скорочення у вправах, у яких найбільший опір припадає на скорочену позицію? Наприклад, коли ви тягнете високий блок зворотним хватом, схрещуєте руки на кроссовері або виконуєте розведення рук у сторони, ви намагаєтеся щосили втримати вагу в скороченій позиції, тому що саме там опір найбільший. Затримаєтеся в цій крапці хоча б на один рахунок для одержання максимальної стимуляції росту волокон і додаткового анаболічного стресу.

Якщо ви прагнете підкреслити пікове скорочення, спробуйте метод статичних скорочень. Як я писав у книзі Underground Mass-Boosting Methods, дослідження показують, що втримання ваги й скорочення м’яза під навантаженням до повної відмови дають феноменальний поштовх росту сили й розміру. Один атлет набрав 13 кг ваги за 10 тижнів, використовуючи тільки цей метод, а іншої додав 10 см до окружності грудей.

Якщо ви прагнете спробувати такий вид тренінгу, то візміть вагу, яка зможете утримати 20 секунд у найсильнішій позиції траєкторії руху. Поступово збільшуйте час утримання на кожному тренуванні, поки не досягнетеся 30 секунд, потім збільште вагу так, щоб утримання знову тривало 20 секунд. Прогресуючий опір у з’єднанні з максимальним скороченням – це ключ до росту. Виконуйте один такий сет у декількох вправах, які дають максимальну напругу в скороченій позиції. Це, наприклад, верхня точка в екстензіях ніг або їх згинаннях.

Печіння, печіння

Європейський учений Майкл Гюнділл повідомляв на сторінках нашого журналу, що м’язове печіння прямо пов’язане зі збільшенням вивільнення гормону росту. Результати одного з досліджень, що підтверджують його слова, були опубліковані в Journal of Strength and Conditioning Research (10:256-262; 1996).

Дослідження перевіряло зв’язок фізичних вправ і гормону росту. Висновки такі: коли ph крові знижується в результаті фізичних вправ, підвищується кислотність і вивільняється більше гормону росту. Інші дослідження підтвердили це.

Виходить, ви повинні прагнути до накачування й печіння в кожній частині тіла на кожному тренуванні, чого й намагається досягтися метод Compound Aftershock. Стратегія з’єднання в суперсет двох вправ на ту саму м’язову групу на кожному тренуванні – це «спусковий гачок» росту. Звичайно, ви можете добитися м’язового печіння й звичайними сетами, але якщо ви коли-небудь підійдете до кінця тренування якої-небудь частини тіла без відчуття накачування й печіння в ній, виконайте ще один підхід з легшою вагою. Візміть вагу, яка дозволить вам зробити п’ять строгих повторень. Коли досягнетеся відмови, знизьте обтяження й негайно виконайте ще кілька повторень до відмови, потім знову зменште вагу, і знову працюйте до відмови. Це ще одна чудова техніка, і якщо ви не відчуєте накачування й печіння наприкінці такого три-сету, то обов’язково відчуєте його потім.

Ще одна користь від накачування й печіння – це підвищення капілляризації, що дає м’язам додатковий обсяг, підвищує ефективність їх роботи й збільшує венозність, коли ви виходите на пік форми. Бодібілдери знають, що побачивши їх виступаючі вени люди завжди захоплюються прекрасною спортивною формою.
Дотримання цих семи принципів може дати вам прекрасний ріст м’язів. Можливо, ви й не наберете 28 кг за 12 тренувань, як Кейсі Ваятор, але хіба так уже необхідно, щоб хто-небудь, як Артур Джоунз, стояв над вами з пістолетом у руці на кожном тренуванні? Набагато простіше сліжувати семи правилам, викладеним вище.

Моя думка, одночасно ПЛ і ББ можуть займатись лише одиниці (щоб  втому і в іному були пристойні результати).

На початку тренінгу Ви повинні визначитись, чим будте займатись – і вибирати зал і  вправи відповідно до цього.

Вирішіть також одразу – Ви будете аматором чи професіоналом? Хіміком чи натуралом? Що для Вас спорт взагалі? Якшо Ви будете змушувати себе іти в зал – у Вас ніколи н буде пристойних результатів. Займатись потрібно у своє задоволення.

Інтенсивність – найголовніше. Найпростіший і важливий фактор прогресу для будь-якої частини тіла – тяжка праця. Якщо прагнеш, щоб твої руки виросли – виснажуй їх. Це не означає, що потрібно взяти вагу побільше або рухатися швидше. Це значить, що в кожний окремий підхід ти повинен вкласти все, що зможеш. Не махай руками просто так, відчуй це, змусь м’яз закричати від болю.

Більшість атлетів роблять рухи неусвідомлено й неуважно, видно, що вони навіть не напружують м’язи по-справжньому, незалежно від ваги. Запам’ятай, якщо між підходами ти відпочиваєш по дві-три хвилини, значить це повинні бути такі підходи, після яких ти всі ці дві-три хвилини переводиш дух!

І не говори про генетику, якщо прагнеш виправдати поганий розвиток своїх рук. Тому Платц, наприклад, не говорив. Замість цього він вкладав у кожний свій підхід і кожне повторення стільки зусиль, що руки його виглядали так само разюче, як: ну ти сам знаєш. Так що зосередься, і поїхали.

Порада №2. Викинь його.

Свій старий комплекс, звичайно. Стільки з нас втрачають даремно час по одній простій причині – ми знаходимо щось, що нам зручно робити й робимо це до упаду. Ми липнемо до улюбленої програми тренування довгий час після того, як вікно сприйнятливості до цього навантаження закрилося й м’язи на нього не реагують. Зрушся убік, поки не потрапив на це плато. Місяць або близько того – нормальний строк для зміни програми. Існує так багато прекрасних способів тренування рук, що в програші від зміни режиму залишитися просто неможливо. Навіть такі прості зміни, як швидкість виконання повторень, кількість підходів або просто зміна вправ повністю змінять навантаження на твої руки й просунуть тебе на кілька кроків уперед.

Так, якщо ти кілька місяців підряд робив згинання рук зі штангою, і прогрес уповільнюється, можливо прийшов час для гантелей на лаві, або відпочивати поменше, як робив Арнольд, коротше кажучи, перемкнути режим тренування. Якщо ти не представляєш, як урізноманітити свої заняття, можливо наступні поради допоможуть тобі.

Порада №3. Зміна вправи на тріцепс-біцепс.

Деякий час я був знайомий з одним хлопцем, байкером. Ми займалися в тому самому залі якийсь час тому назад. Руки його нагадували розмірами консервовані окорока. Так, принаймні, вони виглядали крізь татуювання. Комплекс у цього хлопця був досить незвичайний. Він перемежовував роботу на біцепс і тріцепс. Не суперсет робив, а перемежовував.

Наприклад, він починав зі згинань рук з гантелями стоячи, робив п’ять підходів, з відпочинком у хвилину або близько того. Потім він робив п’ять підходів розгинань рук на вертикальному блоці, потім перемикався назад на біцепс, робив концентровані згинання з гантеллю. Усього в нього виходило 15-20 підходів на м’яз два рази в тиждень.

Він пояснив, що скорочуючи відпочинок між підходами до хвилини він працює на твердість і рельєф. А час між вправами дозволяє йому відновитися й взяти більшу вагу для роботи – звідси така м’язова маса. Він поцікавився, чи прагну я потренуватися разом з ним, а коли покритий наколками байкер запитує щодо потренуватися, тобі нічого іншого не залишається.

Мене вразили дві речі. Перша – наскільки більшу вага я взяв для останньої вправи як на біцепс, так і на тріцепс, і це після 15 підходів на руки. Просто гриф гнувся! Друга – наскільки могутніше мої руки виглядали після місяця такого катування. Одну думку я засвоїв міцно – коли купка такого хлопців після дюжини пива говорять, що от зараз піднімуть твою машину й закинуть геть у той ставок – краще в цьому не сумніватися.

Порада №4. Тренування рук у розкачку.

Тренуй руки два рази в один тиждень і один раз в інший. Я знаю, усі ми чули про те, що м’язи рук невеликі і тому вимагають меншої роботи, ніж ноги або спина. Я в цьому не певен.Ноги я не можу навантажувати по максимуму більше, ніж раз у тиждень, а от з руками інша ситуація. Про це можна сперечатися, але я певен, що чим більше по розміру м’яз, тим більше часу для відновлення йому потрібно.

Багато атлетів тренують руки щотижня по два рази. Мені здається, що це – надто. Режим “два рази – один тиждень, один раз – інший” залишає м’язам більше часу для відновлення. Просто почекай і спробуй. Дас іст фантастіше, йа!
Порада №5. Метод роботи з м’язами рук ” з однієї руки в іншу руку”.

Цьому я навчився в 1979 році в Роббі Робінсона. Дуже проста, дуже швидка й дуже-дуже ефективна варіація на тему відпочинок-пауза. Усе, що тобі потрібно, це партнер і штанга. ( Та й аспірин ще нікому не шкодив:) Навантажите штангу з вагою, яка дозволить зробити згинання рук стоячи раз вісім. Ви з вашим партнером встаєте друг напроти друга. Строго, дотримуючи техніки, робите згинання, повільно опускаєте штангу й швидко передаєте її партнерові.

Той робить те ж саме й передає її вам. І так ви її передаєте один одному до упору, тобто поки один з вас уже буде не в змозі робити вправу чисто. Якщо з “восьмиразовою” вагою ви робите цю вправу раз 30, це добре. До кінця сету, хвилин за п’ять, ваш біцепс досягне крапки кипіння. Після цього робити що-небудь ще не представляється можливим. Після першого разу на наступний ранок мої біцепси так боліли по всій довжині, що видалося, що хтось бив мене по руках, поки я спав. Спробуйте робити це раз у тиждень протягом місяця, накидаючи по 2 кілограма на кожному наступному тренуванні.

Порада №6. Гальмуй.

Бачив я більші руки. Просто гігантські. Я бачив руки Арнольда, Роббі, Ферріньо, навіть Доріана Йетса. Усі вони просто монстри. Але найбільші руки, які я колись бачив, належали одному малому, який тренувався на старому уейтліфтерському помосту у Веніс Біч, Каліфорнія. Що він робив? Згинання рук. Згинання рук зі штангою, якщо бути точним. І нічого більше. Підхід за підходом. На грифові висіло кілограмів 90, і він робив згинання чисто, по 8-10 раз. Потім він відпочивав, і ще відпочивав, і відпочивав ще небагато… Погуляє небагато навколо, з людьми поговорить, із приймачем повозиться. Він просто одержував задоволення від спілкування з людьми, від сонця, від спокійних прогулянок по пляжу. Потім робив пари ковтків із пляшечки (щось секретне, а?) і починав новий підхід.

Скільки він відпочивав між підходами? По-різному, може хвилин десять, але ніяк не менше п’яти. Але він цього потребував при такому навантаженні, яке допомагало йому ліпити такі гігантські руки. Я говорю – допомагало, тому що тут явно без генетики не обійшлося. Одного разу я сказав йому, які великі в нього руки. “Великі?” – запитав він і засміявся. “Ти думаєш вони великі? Так ти моїх братів не бачив, от у кого руки! А я – самий маленький у родині.”

Порада №7. Повільні суперсети – і таке теж буває.

Добре, мало в кого є стільки вільного часу, щоб бовтатися на пляжі й робити сет за сетом і відпочивати по десять хвилин. Інший гарний спосіб подовгу відпочивати, не розтягуючи це на весь день, – використовувати повільні суперсети.

Спробуй для початку суперсет зі згинань рук зі штангою з розгинаннями рук на вертикальному блоці з більшою вагою. Але замість того, щоб робити другу вправу без відпочинку відразу за першою, спробуй відпочити кілька хвилин. Зробив згинання, відпочив, зробив тріцепс, відпочив і т.д. Працюючи в такий спосіб ти даєш кожному м’язу 4-5-хвилин відпочинку, що важливо при використанні більших ваг. Крім того, ти одержуєш вигоду від роботи у швидкому темпі, піднімаєш температуру тіла, змушуєш працювати серце й легені, потієш і прокачуєшся до відмови. І за той же час робиш подвійну роботу, непогано, правда?

Використовуючи ці сім принципів, ти струснеш свої летаргічні руки й змусиш їх рости. Спробуй кожний метод протягом місяця, перш ніж переходити до наступного. Кожна із цих технік також може бути використана для подолання плато або просто для порушення монотонності нашого щоденного існування.

За матеріалами Muscle&Fitness, 1995